Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року. Область розташована на Правобережній Україні. Географічне положення:
Волино-Подільська височина. Клімат помірно-континентальний, відносно м’яка зима, тепле вологе літо.
Ріки та водойми: Південний Буг, Дністер, водосховище Ладижинської теплоелектростанції.
Протяжність
шосейних доріг загальнодержавного і обласного значення
Межі і кордони:
Область межує з 7-ма областями України.
Площа Вінницької області 26,5 тис. км2, що складає 4,4% території сучасної України. Адміністративно територія області поділяється на 27 сільських, а обласний центр — на 3 міських райони. Усього у Вінницькій області 27 районів, 17 міст, у тому числі 4 міста республіканського й обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1459 населених пунктів сільського типу.
Адміністративний центр — Вінниця — уперше згадується близько 1363 року, статус міста одержав у 1795 році. Населення нараховує 356,7 тис. чоловік.
Вінницька область розташована на Придніпровській височині на південному сході і Подільській височині на південному заході.
Назва Поділля вперше зустрічається в літописах XIV століття. У 1431–1433 рр. за Поділля почалася війна між Литвою і Польщею, після якої воно було розділено між двома державами. Північно-західна частина ввійшла до складу Польщі. У 1793 р. землі Брацлавщини і Поділля в складі Правобережної України були возз’єднані з Росією. З 30-х років XIX сторіччя в Подільській губернії широко розвивається цукрова промисловість і збільшуються посіви цукрового буряка. У складі Української РСР Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 р.
Вінниця займає центральне положення на карті області, і від неї променями розходяться основні автомобільні і залізничні магістралі. Вінницька область займає перше місце в країні по виробництву зернових культур і цукрового буряка, поділяє з Автономною Республікою Крим 1–2 місця по виробництву овочів. Промисловість менш впливає на економіку регіону. При цьому усі ведучі галузі (за винятком електроенергетики) безпосередньо зв’язані із сільськогосподарським циклом, починаючи з виробництва машин і добрив і закінчуючи переробкою сільськогосподарської сировини. До числа найбільших підприємств області можна віднести радіоламповий, лікеро-горілчаний заводи, завод «Кристал», ЗАТ «Хімпром» і масложировий комбінат у місті Вінниця, машинобудівний завод ім. Кірова в місті Могилів-Подільський.
Найцікавіші історико-культурні місця і пам’ятники:
Немирівське скіфське городище;
Державний історико-культурний заповідник «Буша» (у тому числі скельний храм з давньослов’янським рельєфом);
Вінницький обласний краєзнавчий музей;
Ставка Гітлера «Вервольф»;
Музей-садиба М. І. Пирогова;
Літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського;
Дерев’яні церкви Миколи (1746 р.) і Юрія (1726 р.);
Комплекс укріплених монастирських будівель «Мури» у м. Вінниці (XVII–XVIII ст.);
Пам'ятник другої світової війни, с. Дзигівка;
Меморіальний комплекс-музей Д. К. Заболотного;
Пам'ятник другої світової війни, с. Дзигівка
Залишки замку в Шаргороді (XVI ст.);
Руїни замків у Бару, Озаринцях, Селищі, Хмільнику;
Культові споруди XVI–XIX ст. у Шаргороді, Браїлові, Немирові, Вінниці, Могилеві-Подільському;
Палаци у Тульчині (XVIII–XIX ст.), Немирові (XIX ст.), Мурованих Курилівцях (1805 р.);
Літературно-меморіальні музеї Марка Вовчка та М. О. Некрасова у Немирові;
Музей М. Д. Леонтовича у м. Тульчині;
Музей М. С. Грушевського у с. Сестринівці;
Меморіальний комплекс Слави (1958 р.);
Пам’ятник М. І. Пирогову (1971 р.);
Пам'ятник другої світової війни, с. Дзигівка;
Меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів і воїнів-земляків у смт Тиврів (1978р.).
Посилання області:
