Територія: 60,94 кв.км.

Кількість населення: 365600 чол.

Рік заснування: 1363

 Перлина Поділля, окраса Подільського краю, мальовнича, місто-парк. І все це про місто Вінницю, яке розкинулось вздовж крутих берегів Південного Бугу.

 Найдавніша письмова згадка про місто датується другою половиною XIV століття. Тоді після перемоги над монголо-татарськими ордами литовське князівство намагалося зміцнити своє панування на Поділлі. Тому на узгір’ї лівого берега річки Південний Буг був збудований дерев’яний замок площею 1100 квадратних метрів з 6-ма вежами, у якому розмістився гарнізон захисників, а довкола тулилися оселі міщан.

 Тогочасні літописці та очевидці відмічали, що цей край має все, що тільки може вродити земля. Тому впродовж багатьох століть Вінниця, як і все Поділля, знаходились на перехресті експансійних змагань сусідніх князівств, орд, королівств та імперій.

 Проте й за таких важких умов місто розвивалось як економічний та культурний осередок. У 1565 році місто стає центром Вінницького повіту Брацлавського воєводства, а у 1598 році - адміністративним і економічним осередком цього воєводства. Про вагому роль Вінниці у житті краю свідчить надання їй у 1580, 1593 та 1634 роках привілеїв безмитної торгівлі на всій території польсько-литовської держави і надання в 1640 році магдебурзького права.

 Набуття часткової незалежності у вирішенні питань життєдіяльності міста не задовольняло прагнення більшості міщан до визволення з-під іноземного гніту та утворення національної держави. Тому, 7 липня 1648 року у Вінницю вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом і вона стає центром сотні Кальницького полку.

 Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли у ході оборони міста 3-х тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-ти тисячне польське військо. У 1643 і 1653рр. Вінницю відвідав Богдан Хмельницький, котрий після цієї перемоги сказав: "Тебе славний полковнику , не забуде народ ніколи”. Протягом 1653-1667 рр. Вінниця була полковим містом Української держави - Гетьманщини.

 Після приєднання у 1793 році Брацлавського воєводства до Російської імперії Вінниця стає повітовим містом утвореної Подільської губернії. У 1798 р. у місті запроваджується "Городовоє положеніє”, тоді як вцілому в Росії його впровадження відбувалось лише після указу 1801 року.

 Потужне економічне зростання Вінниці зумовило спорудження у 1871 році Києво - Балтської залізниці та відкриття залізничного сполучення Козятин - Здолбунів. За останні 40 років ХІХ століття Вінниця економічно зросла майже у три з половиною рази. З 1914 року місто стає адміністративним центром Подільської губернії.

 Бурхливі події відбувались у Вінниці протягом 1917-1920 років. Владу утримували революційні комітети робітничих та солдатських депутатів, ставленики австро-угорських військ, денікінської армії. Між тим у готелі "Савой” тимчасово перебував і активно діяв Уряд Української Народної Республіки.

 У 1923 році місто стає центром округу, а з 1931 року і до нинішнього часу - адміністративним центром утвореної Вінницької області.

 З Вінницею пов’язав понад 20 останніх років життя вчений, хірург М.І. Пирогов, основоположник польової хірургії, засновник Російського Червоного Хреста, автор 4-томного видання "Топографічної анатомії”, який у свій час врятував від гангрени знаменитого італійця Джузеппе Гарібальді. Музей-садиба з церквою-некрополем Пирогова завжди викликають велику зацікавленість з боку гостей та місцевих жителів.

 Вінничани пишаються тим, що у місті розпочав творчий шлях Український академічний театр ім. І. Франка, відкривав невмирущу красу української пісні славетний М.Д. Леонтович. Під патронатом ЮНЕСКО у місцевому краєзнавчому музеї зберігається найбільша колекція Подільської ікони. Далеко за межами України відомі своєю виконавчою майстерністю муніципальний хор і танцювальний колектив "Барвінок”.

 Великою популярністю у місцевих жителів та гостей користується літературно-меморіальний музей "великого сонцелюба", класика української літератури М.М.Коцюбинського.

 З проголошенням незалежності України Вінниця стала третім містом в державі, у якому на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор.

 Нині у Вінниці діють відомі далеко за межами України державні медичний, технічний, педагогічний та аграрний університети. Науковий потенціал міста доповнюють 5 інститутів, 10 середніх спеціальних закладів, 9 науково-дослідних інститутів, 10 самостійних проектно-конструкторських організацій та 2 науково-конструкторських підрозділи. Перша в Україні приватна загальноосвітня школа започаткована і діє до цього часу.

 Найдавніша згадка про місцевого ремісника-кравця відома з 1508 року. Будівництво першого досить потужного на ті часи чавунно-ливарного заводу "Молот" (нині ВАТ "Завод тракторних агрегатів") завершено 1880 року. У 1881 році відкрито Вінницький міський банк. Нині у місті діє 78 великих і понад 3000 малих підприємств, серед яких 101 утворено на основі капіталовкладень іноземних інвесторів та 30 філій спільних підприємств. В економіку міста здійснюють інвестування фірми 23 країн світу, а серед них найбільше з Австрії (53,7%), Іспанії (12,6%), Німеччини (4,7%).

 У ході реформування економіки міста помітно вирізнились галузі легкої та переробної промисловості.

 Унікальністю продукції та досягненням рівня світової якості відзначається завод "Кристал", де виготовляють діаманти круглої форми з 57 гранями, які користуються широким попитом у багатьох країнах світу.

 Відомі і визнані у багатьох країнах світу швейні вироби фабрик "Володарка” та "Поділля”. Далеко за межами регіону відомі продукти харчування виробництва українсько-австрійського підприємства "Поділля-ОБСТ", продукція українсько-іспанської фармацевтичної фірми "Сперко-Україна", сучасні вироби і блоки для житлового і промислового будівництва спільного українсько-канадського підприємства "Новолакс" та інших.

 Впродовж багатьох років на Європейському континенті користуються попитом гідравлічні насоси і системи для сільськогосподарської та іншої техніки виробництва акціонерного товариства "Вінницький завод тракторних агрегатів”. Вінницька державна картографічна фабрика продовжує забезпечувати поліграфічною продукцією не лише Україну, а і країни ближнього зарубіжжя. На внутрішньому ринку помітно зростає конкурентноспроможність продуктів харчування виробництва ТОВ "АВІС”, "Вінницької харчосмакової фабрики” та "Олійно-жирового комбінату”.

 Помітно зростає питома вага діючих у місті малих підприємств. У ході реалізації стратегічного плану економічного та соціального розвитку міста на 2002-2010 роки відкриваються широкі перспективи для інвестування започаткованих міською владою заходів енергозбереження на підприємствах комунальної власності, будівництва та реконструкції житлового фонду та інших напрямків життєдіяльності міста.