http://www.karpaty.info/ru/uk/lv/ml/stilsko/

 Серед нововиявлених пам’яток особливої уваги заслуговує унікальний історико–культурний комплекс – городище ІХ-ХІ ст. у с. Стільсько Миколаївського району Львівської області. Він охоплює величезну, вкриту давнім пралісом, площу мальовничої Бібрсько–Стільської височини. 

 В результаті тривалих археологічних досліджень було встановлено, що дійсно, на залісненому плато, над селом у ІХ–ХІ ст. існувало велике місто. На це вказують потужні земляні вали, оточені ровами та штучно споруджені тераси, на поверхні валів височіли дерев’яні стіни та вежі. До них із середини були прибудовані численні будівлі житлового, господарського та військового призначення. В одному із головних проїздів до міста було розкопано кам’яний брук, який за давні переказом називали "Білою дорогою". 

 На домінуючій висоті у центрі городища збереглися рештки потужних земляних укріплень. Час не зберіг дерев'яних стін, зате невмируща людська пам'ять крізь віки донесла до наших часів давні назви окремих частин міста: "Золоті ворота", "Залізна брама", "Вежа", "Княжа криниця", "Коморище", "Підкоморище", "Химина долина", "Гребля" та інші. 

 Перекази повідомляють, що під городищем, глибоко під землею, знаходилося підземне місто. Вчені стверджують наявність тут підземних лабіринтів і не виключено рукотворного походження. Дуже ймовірно, що вони могли використовуватися як печерні храми, усипальниці феодальної знаті та духовенства. Через нестачу коштів на наукові відкриття перекази досі залишаються загадкою.

 В одному з переказів повідомляється, що на горі над селом в давні часи існувало велике місто - столиця князівства чи держави. Його недоступні стіни витримували численні ворожі набіги. Одного разу вороже військо довго утримувало місто в облозі, але так і не наважилося штурмувати його. Якось ввечері ворожі полчища із запаленими смолоскипами почали відступати від міста. Повіривши у це, жителі міста зняли охорону і відчинили головні ворота. В цей час ворожий гарнізон, що переховувався у засідці, увірвався в місто і підпалив його. Заграва пожежі, високо здійнялась вгору, що було умовним знаком до повернення ворожого війська. Місто тоді було спалене дотла. Переживши страшну трагедію, уціліле населення переселилося у долину р. Колодниці, де поклало початок новому поселенню, яке назвало Стільско на пам'ять про колишню столицю.

 Масштаби Стільського городища вражають – воно займає 250 га, довжина оборонних стін – 10 км.