м. Київ

Ки́їв — столиця України, одне з найбільших міст Європи. Розташований на річці Дніпро. Населення Києва становить приблизно 4130 тис. осіб[1] (зареєстрованих як мешканці Києва — 2718 тис.[2]). Площа міста — 839 км². Разом з передмістями утворює Київську агломерацію із сукупним населенням 5206 тис. мешканців. Київ є окремою адміністративно-територіальною одиницею в складі України, його статус визначається спеціальним законом. Також Київ є адміністративним центром Київської області.

Місто є культурним, урядовим, науковим, промисловим та транспортним центром України. Розташоване на півночі центральної частині України. З 30 січня 1918 року до грудня 1919 року та з червня 1934 року по 24 серпня 1991 року — столиця УРСР. Місто має свій герб та прапор.

Походження назви

Назва міста походить від імені Кия - найстаршого з трьох братів, які, згідно з традиційними легендами, вважаються засновниками Києва. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість временних літ» (див. також Кий):«Быша три братья,— повідомляє літописець,— единому имя Кий, а другому Щек, а третьему Хорив и сестра их Лыбедь. Седяше Кий на горе, идеже ныне оувоз Боричев, а Щек седяше на горе, идеже ныне зовется Щековица, а Хорив на третьей горе, от него же прозвася Хоревица, и створиша град, во имя брата своего старейшего и нарекоша имя ему Киев. И бяше около града лес и бор велик, и бяху ловяща зверь, бяху мужи мудры и смыслени, и нарицахуся Поляне, от них же суть Поляне в Киеве и до сего дня».

Особливості перекладів назви на інші мови

У слов'янських мовах значно варіюється друга голосна в назві цього міста, що в деяких випадках зумовлено особливостями утворення в даній мові присвійного прикметника від імені Кий. Наприклад, у російській мові Киев, у польській Kijów (читається «кіюв»), у сербській та хорватській Kijev тощо. Щодо неслов'янських мов, то історично склалося так, що назва приходила в ці мови через російську, тому здебільшого маємо там голосний звук, близький до е: англійське Kiev, німецьке Kiew тощо. Проте після здобуття Україною незалежності з'явилася тенденція вживання в назвах українських міст іноземними мовами української основи, а не російської. Особливо це стосується англійської мови, яка реально найбільш використовується як міжнародна. Так слово Kyiv все частіше вживається як англійський еквівалент слова Київ.

Аргументи за збереження традиційної назви Kiev:
українці не повинні втручатись у норми англійської мови;
назва Kyiv не зрозуміла для англомовних людей;
англомовним людям важко зрозуміти, як читається набір літер Kyiv.

Аргументи за впровадження нової назви Kyiv:
оскільки англійська мова виконує роль міжнародної, то вона повинна миритися з тим, що її норми можуть змінюватися на вимогу не тільки її носіїв;
напис Kyiv найбільш чітко передає правильну вимову мовою оригіналу, що корисно для взаємного розуміння при незнанні відповідних мов;
назва Kiev походить від російської назви, чим підкреслює колишню залежність України від Росії, і це принизливо.

Географія

Місто розташоване на півночі України, по обидва берега ріки Дніпро (довжина вздовж берега — понад 20 км), нижче від гирла Десни на межі Полісся і Лісостепу. Більша частина міста лежить на високому правому березі Дніпра, дуже порізаному густою сіткою ярів, балок та долинами невеликих річок, менша частина на низовинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів:
на сході — Броварський ліс;
на південному-сході — Голосіївський лісопарк і лісовий масив Конча-Заспа;
на заході — Боярський та Святошинський ліси;
на півночі — лісові масиви Пущі-Водиці.

Екологія

Ліси, парки і сади складають більш ніж половину площі Києва з майже 80 000 гектарів На одного киянина (станом на 2004 рік) припадало 22,1 м2 зелених насаджень (за міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 кв. м) Питаннями екології Києва займається Державне Управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві, яке з 2006 року очолює Прогнімак Олександр Володимирович.
Біорізноманіття

В лісопарках міста, особливо в багаторічних лісах, ще гніздиться ряд диких видів птахів, першу чергу хижаків та таких, що гніздяться в дуплах, мешкають різновиди летючих мишей. Більшість цих видів занесено до Червоної книги України.

Наприклад, урочище «Лиса гора» — фактично острів посеред міської забудови Києва. Тут протягом багатьох років розташовувався військовий об'єкт, завдяки чому (за даними співробітників Інституту зоології) до останнього часу збереглись види, занесені до Червоної книги — чорний аполон, махаон, голуб'янка Мелеагр, жук-олень, бджола-тесляр, мала вечорниця. В межах міста ще зустрічаються поселення бобрів, відносно нещодавно ще зустрічалась видра (можливо вона мешкає в межах міста і зараз).

Важливу роль в збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, притоками, островами. Тут не тільки гніздяться десятки видів птахів, але й відмічаються тисячні скупчення останніх в період перельотів та зимівль. Причому не рідко це рідкісні види. Так, в період весняної міграції, навпроти житлового масиву Оболонь в 1994 році спостерігались скупчення гоголя до декількох сотень особин. На Бортницькій зрошувальній системі, декілька років тому, зимувало до двох десятків орланів-білохвостів (в Україні їх гніздиться не більше 20 пар та зимує до 200 особин). Значну цінність мають малі річки та природні ділянки заплав.