Україна Неймовірна - Новоград – Волинський
Понеділок, 05.12.2016, 00:26

Україна Неймовірна

Меню сайту









Форма входу
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

                

Новоград – Волинський

 Старовинне місто Новоград-Волинський розквітло на щедрій Житомирській землі на перехресті шляхів, що з’єднують столицю України – місто Київ – із містами Західної Європи.

 Місто з його мальовничими краєвидами, унікальними пам’ятками історії, культури та архітектури і донині приваблює дослідників, науковців, видатних людей. Його вузенькі вулиці, вікові ліси, скелясті береги Случі та залишки старого Городища, середньовічної фортеці та старовинні будівлі бережуть пам’ять про древлянські язичеські традиції, самовіддану працю та героїчну боротьбу місцевих жителів за своє щасливе життя.

 Історія міста багата та цікава. Вперше воно згадується більш як 750 років тому в Іпатіївському літописі (1257 рік) як Звягель в складі Галицько-Волинського князівства. Втім, відновлені археологічні розкопки Городища свідчать про значно старший вік міста. Сучасну назву місто отримало у 1795 році після приєднання до Російської імперії.

 Без перебільшення Новоград-Волинський можна назвати перлиною Українського Полісся. Сюди приводять десятки доріг аби побувати у чудовому місті, яке подарувало світу геніальну поетесу Лесю Українку, краї, оспіваному Великим Кобзарем. Славні звичаї та традиції своїх пращурів примножують більш як 55 тисяч новоград-волинців, дбайливо бережуть історичні місця, пов’язані із іменами Лесі Українки та сім’ї Косачів, цікаві краєвиди, включаючи їх у туристичні маршрути для відвідувачів міста.

 Останні 20 років місто стало центром відродження національних традицій поліського краю, місцем збору аматорських фольклорних колективів, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, шанувальників творчості видатної Лесі Українки на Міжнародному святі літератури і мистецтва „Лесині джерела”.

 Новоград-Волинський є привабливим для інвесторів, адже це край, що володіє значним природним, економічним та інтелектуальним потенціалом. В місті вже не один рік працюють інвестори з Німеччини, Польщі, Румунії, Бельгії, Туреччини, Росії, Естонії та Угорщини.

 Музей Леси Украинки    

 музей/заповедник, 1971 г.

http://doroga.ua/Pages/POIDetails.aspx?CatalogPOIID=771

 Литературно-мемориальный музей Леси Украинки создан в маленьком доме, в котором в 1871 г. родилась будущая поэтесса, и где она провела детские годы. Дом арендовал волынский чиновник П. Косач с женой Ольгой, которая известна под литературным псевдонимом Олена Пчилка. В сохранившихся интерьерах родительского дома Леси Украинки восстановлена обстановка детской комнаты и кабинета отца, в других комнатах представлены реликвии семьи Косачей, в т.ч. личные вещи Леси Украинки. Переходная галерея ведёт в соседний дом (бывший хозяйский), где развёрнута литературно-мемориальная экспозиция. Во дворе установлен бюст Леси Украинки.

 Руины крепости Звягель 

фортификационное сооружение, 1507 г.

 Фрагменты крепостных стен и реконструированная оборонная башня расположены на высоком берегу р. Случ в самом центре города. Возведение замка было начато в XVI в. князем К. Острожским на восточных границах его волынских владений. В 1600 г. рядом был построен костёл (сейчас на его месте Дворец культуры им. Л. Украинки). Замок разрушен в 1648 г. в ходе Освободительной войны украинского народа. В советские времена территория замчища была превращена в зону отдыха, реконструированные фрагменты оборонительных сооружений не имеют ничего общего с оригиналом. Сохранившиеся фундаменты стен можно осмотреть со стороны реки.

 Музей семьи Косачей

 музей/заповедник, 1999 г.

http://doroga.ua/Pages/POIDetails.aspx?CatalogPOIID=772

 Дом-музей семьи Косачей открыт в 1999 г. в бывшем доме Завадских, в котором литературная семья Леси Украинки прожила 6 лет. Основу экспозиции составляют прижизненные издания Олены Пчилки (матери Леси Украинки), М. Драгоманова (дяди Леси Украинки), самой Леси Украинки. В помещении также расположена музыкальная школа.