Україна Неймовірна - Києво-Могилянська академія
Субота, 10.12.2016, 18:29

Україна Неймовірна

Меню сайту









Форма входу
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

                

Києво-Могилянська академія

Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) — вищий навчальний заклад в Україні. Враховуючи свою історичну попередницю — Києво-Могилянську Академію засновану в 1632 р. — НаУКМА вважається найстарішим вишем України та одним з найстаріших навчальних закладів в Східній Європі. Після отримання Україною незалежності в 1991 р. Києво-Могилянська академія була відроджена як сучасний університет, отримавши згодом статус національного. НаУКМА акредитовано за четвертим, найвищим рівнем акредитації. Київська братська школа була основою для майбутнього навчального закладу. Завдяки дарункові Галшки Гулевичівни свого будинку в Києві братська школа отримала приміщення в 1615 р. Деякі викладачі Львівської та Луцької братських шкіл теж переїхали до Києва. Школа мала підтримку Запорізького війська і зокрема гетьмана Сагайдачного.

У вересні 1632 р. Київська братська школа об‘єдналася з Лаврською школою і було створено Києво-Братську колеґію. Петро Могила зорієнтував систему освіти на західний манер, приділивши великої уваги вивченню мов, які відкривали для студентів можливість знайомитися з іноземними досягненнями культури і науки. Колеґія стала іменуватися Києво-Могилянською на честь свого благодійника і опікуна. Важливою особливістю колеґії була доступність освіти для всіх станів населення.

Згідно з Гадяцьким трактатом, підписаним гетьманом Іваном Виговським у 1658 р., колеґії надавався статус вищої школи. Додаткове підтвердження цього статусу було одержано у царській грамоті, датованій 26 вересня 1701 р. У Києво-Могилянській академії освіту отримувала фактично вся політична, духовна та інтелектуальна еліта України того часу. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи.

Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, згідно з рішенням Священного Синоду, вона була тимчасово закрита у 1817 р. А вже у 1819 р. в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна академія. Цей навчальний заклад мав виключно релігійний, а не загальноосвітній характер, як його попередниця. Незважаючи на це, духовна академія залишила за собою своє міжнародне значення. За часу її існування тут вчилися молдавський поет Алексей Матеєвич (Alexei Mateevici) та Вісаріон Пуіу (Visarion Puiu),, в майбутньому - митрополит румунської православної церкви. Після жовтневої революції Київська духовна академія була закрита у 1918 р., а її будівлі передані дніпровській військовій флотилії. За часів СРСР тут розміщувалося Вище політичне училище військово-морського флоту. 

19 вересня 1991 р. згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії» було створено Університет «Києво-Могилянська академія» (УКМА) на історичній території Києво-Могилянської академії. Головним ініціатором відновлення діяльності історичної Києво-Могилянської академії був київський літературознавець В. С. Брюховецький, який став першим президентом НаУКМА. В 1992 р. перші студенти НаУКМА почали своє навчання. В 1994 р. Університет отримав статус національного і був акредитований за четвертим рівнем акредитації. Деякий час НаУКМА мала дві філії в Острозі та в Миколаєві. Тепер вони стали окремими університетами — Острозькою академією та Миколаївським державним гуманітарним інститутом ім. Петра Могили. Під час помаранчевої революції НаУКМА була першим українським вишем, який разом із своїм керівництвом відкрито виступив проти фальсифікацій підрахунку голосів.