Вівторок, 19.03.2024, 11:41

Україна Неймовірна

Меню сайту









Форма входу
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

                

Михайлівський монастир

Михайлівський монастир, що був заснований на місці Дмитрівського монастиря, вперше згадоного в 1062 році. Його було засновано сином Ярослава Мудруго, Ізяславом, у хрещенні Дмитрій. За задумом Ізяслава Ярославича монастир мав перейняти першість у Печерського монастиря, як духовного центру Київської Русі. Храм будувався за взірцем собору Успіння Божої Матері, що в Печерському монастирі. Це був шестистовпний хрещатобаневий храм з чітко виявленим нартексом, трьома апсидами і одною позолоченою банею. До нартекса з південного боку прилягала хрещальня у вигляді маленького чотиростопного храму. Собор було збудовано з каміння та плінфи на вапняно- цем'янковому розчині технікою "змішаного мурування" (opus mixtum). Церква мала три гранчасті у плані апсиди, фасади розчленовувались плоскими пілястрами, на рівні другого поверху їх оперізувала смуга меандрового орнаменту. Інтер'єр було прикрашено мозаїками та фресками. За татаро-монгольської навали монастир було спустошено, а в його церковному вівтарі була пожежа, котра пошкодило фрески та мозаїку храму, але монастир не занепав. Церква святого Петра не зберіглася. Наприкінці XIV століття монастир вже згадується як Михайлівський.

Після відновлення православної ієрархії 1620 року, за митрополита Йова Борецького, Михайлівський монастир стає кафедральним, а при ньому з'являється друкарня.

Протягом XV-XVII столітть монастир відновлюється, будується та зазнає змін.. В 1613 році зводиться трапезна та церква Йова Борецького, встановлюється іконостас подарований гетьманом Іваном Скоропадським, а в 1716-1719 монастир оздоблюється надбрамною дзвіницею.

Дзвіниця належала до надбрамного типу, триярусна, "четверик на четверику". Дзвони містилися на другому ярусі, а на третьому годинник. У XІX двіниця зазнала реконструкції.

Щодо архітектурних змін самого храму, то він стає семиверхим, у бароковому оформленні, з прибудовами й арбутанами. Українське бароко додало свої пластичні рішенні, щодо зовнішнього оформлення собору. З'являється декоративне штукатурне ліплення, орнаментальні мотиви рослинного характеру.

З багатьох візантійських церков середньовіччя, перебудованих у стилі бароко, Михайлівська церква, була найбільш вдалою, щодо поєднання цих двох стилів

В часи Української Центральної Ради та Української Держави Павла Скоропадського існували комісії, котрі досліджували архітектурні пам'ятки Києва. Однак, з приходом до влади в Україну більшовиків почалася трагічна сторінка історії Михайлівського монастиря. В червні 1934 року Ленінградська Академія Мистецтв почала знімати фрески зі стін церкви, навесні 1935 року барокові бані та іконостас.

В 1937 році храм та дзвіницю було зірвано.

Перед руйнацією собору та після його знищення професор І.В. Моргілевський дослідив архітектурно-будівельні особливості собору. Без цих документів відтворення зруйнованого собору було б неможливим.

Рішення про відтворення собору ухвалено на найвищому державному рівні 9 січня 1995. було вирішено відтворити собор у тих архітектурних формах, яких він набув у другій половині XVIIІ століття. Собор було освячено на День Києва 28 травня 2000 року.