Україна Неймовірна - Чигирин
Понеділок, 05.12.2016, 00:22

Україна Неймовірна

Меню сайту









Форма входу
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

                

Чигирин

http://www.history.univ.kiev.ua/portall/chigirin.htm

Чигирин - колиска української державності

 В центрі міста розташована Замкова гора – пам’ятка садово-паркового мистецтва. Вона є залишком давньої гірської системи, яка існувала на Правобережній Україні сотні мільйонів років тому. Складається з пісковику (звідси її інша назва –Кам’яна). Площа – понад 40 га, відносна висота – 70 метрів. На горі розташовані відомі пам’ятки історії, архітектури, монументального мистецтва : монумент Богдану Хмельницькому 1973, 1982 рр.(автори - скульптори О.П.Олійник і М.К.Вронський, архітектор В.Г.Гнєзділов); кам’яний хрест 1912 р. на честь героїв битв з польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 рр.) ; бастіон П. Дорошенка – частина Чигиринської фортеці ХVІІ ст.; та ін.

 Біля підніжжя Замкової гори, в центрі міста вашу увагу приверне музейний комплекс - справжня архітектурна домінанта Чигирина. Побудований 1995 р. (проект архітекторів С.К.Кілессо і М.П.Андрущенка) згідно малюнків і креслень "Присутствених місць” (повітової управи) поч. ХІХ ст. В ХVІ-ХVІІ століттях тут була найдавніша церква Чигирина з козацьким цвинтарем, на поч. ХVІІІ ст. - церква Преображення Господня. Музейний комплекс складається з центрального двоповерхового будинку – музею Богдана Хмельницького - та трьох одноповерхових флігелів, які пристосовані під адміністративні приміщення заповідника.

 Поряд розташована Каплиця Св.Покрови 1995 р.(за проектом С.К.Кілессо), в якій перепоховано останки 263 козаків та мешканців міста, що були виявлені під час розкопок козацького цвинтаря у 1993-94 рр. Згідно досліджень, більшість похованих загинули під час набігів турків і татар в ХVІІ ст.

 На схилах Замкової гори ви обов’язково звернете увагу на кам’яні сходи 1912 р., пам’ятний знак "Кобзар” 1954 р., пам’ятний знак 1992 р. на честь перебування Т.Г.Шевченка в Чигирині в 1843 та 1845 рр. (архітектор Ю.Соміков).Тут він зробив ескіз офорту "Дари в Чигирині”, малюнки ”Чигирин з Суботівського шляху”, ”Чигиринський дівочий монастир”, написав вірші ”Чигирине,Чигирине”, розділ поеми ”Гайдамаки”, ”Свято в Чигирині”.

 На території сучасного міста є ще кілька цікавих пізньосередньовічних пам’яток : територія верхнього і нижнього міста ХVІ-ХVІІІ ст., підземна споруда ХVП ст., місце переправи через Тясмин ХVІІ ст., місце, де була резиденція Б.Хмельницького.

Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"

Адреса: Україна, Черкаська область, м.Чигирин, вул. Грушевського, 26. Телефон : 2-77-28. факс : 2-77-28.

 Заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Територіально він охоплює кілька населених пунктів : м.Чигирин, сс. Суботів, Стецівка, Медведівка, а також дубово-ясеневе урочище Холодний Яр та Атаманський парк. В цих населених пунктах розташовані 34 пам’ятки заповідника, які представлені об’єктами археології, історії, архітектури, етнографії, мистецтва, природи.

 В заповіднику працює 5 музеїв : в Чигирині – музей Богдана Хмельницького, музей археології, в Суботові – етнографічний музей "Українська хата кін.ХІХ-поч.ХХ ст.”, в Стецівці – етнографічний музей, в Медведівці – краєзнавчий музей. Ведуться роботи по створенню нових музеїв та музеєфікованих комплексів : в Чигирині – музею зброярства в башті Дорошенка на Богдановій горі, в Стецівці – музею млинарства просто неба, в Суботові – музейного павільйону над підмурками будинку Б.Хмельницького ; в Холодному Яру – по музеєфікації залишків житла та зовнішнього оборонного валу і рову Мотронинського городища скіфського часу.

 Територія Національного історико-культурного заповідника "Чигирин” складається з 18 ділянок заповідника та 5 ділянок окремих пам’яток, що знаходяться за межами заповідника, і становить 1173 га. Ділянки ці мають різне призначення : одні охоплюють території та охоронні зони пам’яток, інші - адміністративні приміщення, музеї , виробничу базу заповідника; треті – територію майбутніх туристсько-рекреаційних об’єктів. Кожна ділянка має своє науковообгрунтоване призначення, свій перспективний розвиток, є невід’ємною складовою частиною заповідника та забезпечує сучасну діяльність та розвиток закладу в майбутньому.