Україна Неймовірна - Бердичів
Понеділок, 05.12.2016, 00:24

Україна Неймовірна

Меню сайту









Форма входу
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

                

Бердичів

http://berdychiv.osp-ua.info/index.php?ch=1&fl=vizitka

Місто: Бердичів

Область: Житомирська

Територія, кв. км: 35,33 кв. км

Кількість наявного населення на 01.01.2003 року, тис. чол.:

86,2 тис. чол.

Дата заснування міста: 1546 р.

Дата святкування Дня міста: остання неділя вересня

Телефонний код міста: 04143

 

Поштова адреса міської ради:

вулиця, номер будинку: Площа Жовтнева, 1

місто: Бердичів

область: Житомирська

індекс: 13300

Телефонна довідкова служба міста: (04143) 09

 У центрі України, в південній частині Житомирської області, на мальовничому березі річки Гнилоп'ять стоїть українське місто Бердичів. Територія, на якій розташоване місто, була заселена ще у II тисячолітті до н.е. На ній виявлено залишки населення періоду бронзи та двох поселень черняхівської культури. Історія Бердичева сягає початку ХV ст., коли великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинину, підданий якого Бердич заснував тут хутір, що згодом почали називати Бердичевом. 

 Деякі дослідники історії міста вважають, що його назва походить від слов'янського слова бердо - урвище. Інші - від слова бердa - так називали бойову сокиру у слов'ян. Тому на гербі сучасного Бердичева зображено бойову сокиру - бердиш - та жезл бога торгівлі Меркурія, що символізує минуле міста як одного з основних центрів торгівлі. Після входження Правобережної України під протекторат Росії, Бердичев в кінці ХVІІІ ст. увійшов до складу Волинської губернії як містечко Житомирського повіту. У той час у місті була розвинута промисловість: діяли 2 шовкові фабрики, шкіряний завод, цегельня, пивоварня, млини. Широкого розвитку набули ремесла. Починаючи з II половини ХVІІІ ст., у Бердичеві інтенсивно розвивається торгівля. Цьому сприяло вигідне розташування міста на перехресті шляхів із Західної Європи до Росії й надане у 1765 р. право щороку проводити 10 ярмарків. Сюди з'їжджалися купці з Галичини, Прусії, Туреччини, Австрії, Києва, Чернігова і Москви. Річний обіг ярмарок, що проводились у Бердичеві, перевищував 20 млн. крб. сріблом. 

 З 1937 року Бердичів стає районним центром Житомирської області. Це місто обласного підпорядкування, значний промисловий і культурний центр Житомирщини. Територія міста умовно розбита на 7 мікрорайонів, в яких крім українців, проживають росіяни, білоруси, поляки, євреї та представники інших національностей. 

 На території міста розташовано 28 підприємства. Галузева структура промисловості представлена підприємствами харчової і легкої промисловості, з виробництва готового одягу і рукавичних виробів, з виробництва шкіряного взуття, оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, машинобудування та металообробки, комбікормової та поліграфічної промисловості.

 Ними випускаються хімічне устаткування та запасні частини до нього, металорізальні верстати та забійні двигуни для нафтовидобувної промисловості, напівпричепи до вантажних та причепи до легкових автомобілів, меблі, паркет, взуття, швейні вироби, солод ячмінний та житній, хлібобулочні вироби, пиво, морозиво, продукція з незбираного молока, масло тваринне, безалкогольні напої, кондитерські вироби, комбікорми, образотворча продукція, тощо.

 Провідними підприємствами є ВАТ завод "Прогрес", ВАТ фірма "Беверс", ВАТ "Фабрика одежі", СП "РІФ - 1", ТОВ "Солодова компанія", ВАТ "Бердичівський пивоварний завод.

 В місті функціонують більше 500 підприємств торгівлі, громадського харчування, підприємств сфери побутових послуг, з них майже всі засновані приватними підприємцями. До послуг населення 25 перукарень, 7 підприємств з пошиття і ремонту одягу, 7 - з ремонту складної побутової техніки, 2 лазні, 12 автозаправних станцій. Збережена мережа аптек, які знаходяться як в комунальній, так і в приватній власності. Всього нараховується 11 аптек із розгалуженою сіткою аптечних пунктів. Окрім цього в місті функціонує лікувально - діагностичний центр, 6 приватних стоматологічних кабінетів.

 Більше 7000 чоловік займаються індивідуальною підприємницькою діяльністю. У місті діють філії 13 банків.

 Місто Бердичів - важливий залізничний вузол, де перетинаються залізничні магістралі Москва - Ковель, Москва - Ужгород, Санкт - Петербург - Одеса, Київ - Львів, Одеса - Ковель, Сімферополь - Варшава, Харків - Варшава, Дніпропетровськ - Варшава. Через Бердичів проходять автошляхи Мінськ - Житомир - Ізмаїл та Біла Церква - Кременець, автошляхи на Любар, Хмільник, Житомир.

 Жителі міста мають можливість навчатись у вищих закладах освіти І - ІІ рівня акредитації: політехнічному коледжі, педагогічному та медичному училищах. Середні профтехучилища здійснюють підготовку працівників для різних галузей народного господарства.

 У 15 загальноосвітніх школах навчається майже 13 тисяч учнів, з них 800 - навчається в гуманітарній гімназії №2 та 1063 - в школі - гімназії - ліцеї №4. В 13 дитячих дошкільних закладах освіти та в 3-х навчально-виховних комплексах виховується біля 2,5 тис. дітей.

 У місті відкриті 2 дитячі школи мистецтв: музична та художня; централізована бібліотечна система (41 бібліотека) нараховує 251 тис. примірників і брошур. Запрошують своїх відвідувачів музей історії м. Бердичева та музей бойової слави 117 гвардійської Бердичівської мотострілецької ордена Б. Хмельницького ІІ ступеня дивізії, міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.

 У Бердичеві розвинута мережа закладів, які займаються розвитком спортивно-масової та фізично-оздоровчої роботи. В місті є 2 стадіони, критий плавальний басейн, дитяча юнацько-спортивна школа та дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки. Загалом в місті культивується 18 видів спорту. Щорічно проводяться Міжнародні змагання з стрибків у висоту на приз В.О. Лонського, які включено до офіційного календаря Міжнародної федерації легкої атлетики, а також Міжнародні змагання з боксу серед юніорів на приз Володимира Кличка. 

 Традиційним стало проведення Днів польської культури, розпочаті Дні єврейської та російської культур. проведення бізнес-зустрічей.

 25 архітектурних пам'яток виразно свідчать про велику історичну спадщину міста. Унікальні пам'ятники ХV-ХVІІІ ст. представлені у Бердичівському історично-культурному заповіднику.

 Архітектурний комплекс включає стіни фортеці з вежами, прибрамний корпус та костьол. У 1627 році Київський воєвода Януш Тишкевич заснував кляштор і у 1630 році подарував замок католицькому ордену Босих Кармелітів. У 1998 році в костьолі створено Санктуарій Божої Матері Бердичівської, яка була освячена і коронована Папою Римським Іоанном Павлом II. 

 Ще одна пам'ятка архітектури - костьол Святої Варвари, який було споруджено у 1759-1781 роках. 14 березня 1860р. в костьолі, який діє і в наш час, вінчався із графинею Евеліною Ганською великий французький письменник Оноре де Бальзак.

 Славу міста творять люди і славиться місто своїми людьми. Бердичів шанує своїх уродженців і жителів, визнаних діячів науки і культури, спортсменів. 

 Тут народилися член-кореспондент АН України М.Д.Жудін, доктор історичних наук Л.Б.Кадишев, видатний музикант В.С.Горобець, відомий композитор В.К.Томілін, письменники Джозеф Конрад, В.С.Гроссман, Шолом Алейхем. З успіхом працює російський письменник, наш земляк М.Космін. Дарують чудові твори образотворчого мистецтва П.Кучук, член спілки художників України, художник-карикатурист О.Федорук, художники М.Яцюк, Т.Положевець, широко відомі твори скульптора Петра Криворізького, мастерність А.Залевського, чарівні пісні Олеся Коляди. 

 З метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва, збереження та створення нових робочих місць, впровадження екологічно чистих технологій, досягнення сучасного технічного рівня виробництва з 1 січня 2000 року запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області.

 У своїх адміністративно - територіальних межах до території пріоритетного розвитку належить місто Бердичів.

 Пільгові умови забезпечуються як для вітчизняного, так і для іноземного інвестора. Спеціальний правовий режим передбачає пільги щодо звільнення від сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та плати за землю.

 Як свідчить світова практика - це найдієвіший механізм економічного розвитку районів або міст з великим безробіттям, великою кількістю підприємств, що потребують значних фінансових інвестицій для відновлення роботи. Запровадження на "територіях" умов до тих, що маємо ми, дозволить збільшити кількість збережених та новостворених місць на 10-20% щорічно, а середньорічні темпи зростання виробництва можуть досягти 140-170%.

 Безумовно важливість включення міста до території пріоритетного розвитку, ми відчуємо через певний проміжок часу.

 На даний час, за період функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності Радою з питань пріоритетного розвитку затверджено 12 інвестиційних проектів на суму 11,2 млн. дол.США, з них 4.0 млн. дол. США - іноземних. За час їх реалізації 7 підприємств розпочали виробничу діяльність. За 2002-2003 роки промисловий комплекс доповнено новими виробничими потужностями:

з пошиву чоловічих брюк;

з виробництва ламінованої деревинно-стружкової плити за технологією постформінгу;

з виробництва поліхлорвінілового плінтусу;

з виробництва сосисочно-ковбасних виробів.

 Ними реалізовано продукції на суму 56.6 млн. грн., в т.ч. експортовано на суму 2.8 млн. грн.

 Доцільними для міста є бізнес - проекти з виробництва цукру, готових кормів для тварин, молочних продуктів(виключно з вітчизняної сировини), мінеральних добрив, ефірної олії, технічне переобладнання виробництва верстатів, насосів, компресорів і гідравлічних систем, побутових приладів.

 Кармелитский монастырь-крепость

 культовое сооружение, XVI-XVIII в.

http://doroga.ua/Pages/POIDetails.aspx?CatalogPOIID=737

 Величественный архитектурный комплекс с оборонительными стенами, башнями и великолепным костёлом в стиле барокко был заложен в XVI в. как замок Тышкевичей, которые владели этими землями с XIV в. В 1630 г. воевода Я. Тышкевич после своего чудесного спасения из татарского плена подарил замок католическому ордену босых кармелитов. В XVII в. он был реконструирован по проекту Яна де Витта. Главной святыней является чудотворная икона Божьей Матери Бердичевской, переданная монастырю Я. Тышкевичем. До пожара 1941 г. верхний кафедральный костёл Девы Марии монастыря являлся святилищем иконы (сантуарием). В 1997 г. копия иконы была освящёна и коронована Папой Римским Иоанном Павлом II. В настоящее время действует нижний костёл Непророчного Зачатия.

Костел Св. Варвары

 культовое сооружение, 1759-1826 гг.

 Католический храм Св. Варвары был возведён в 1826 г. на месте старого деревянного костёла, построенного князьями Радзивиллами. Рядом находится грот Девы Марии. В 1850 г. в костёле венчался французский писатель Оноре де Бальзак с верховнянской графиней Эвелиной Ганской (на фасаде установлена мемориальная табличка). В советские времена помещение использовалось в качестве спортзала. В настоящее время храм действующий.

 Музей истории города

 музей/заповедник, 1983 г.

 Городской исторический музей размещён в одном из флигелей монастыря босых кармелитов - бывшем доме священников. Кроме основной экспозиции, рассказывающей об истории города, можно посетить различные тематические выставки.

 Никольский собор

 культовое сооружение, 1908 г.

 Главный православный храм Бердичева сооружён на месте деревянной церкви Св. Николая, которая была построена в 1748 г. усилиями владелицы города Варвары Завиш. В церкви сохранялась древняя икона Николая Чудотворца, которая считалась чудотворной. Каменный храм в стиле позднего барокко (рококо) воздвигнут и освящён в 1908 г. Интерьер богато украшен росписями. В 1996 году Свято-Никольский храм Бердичева получил статус собора.